Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Червень 1940

Київ. До столиці України прибув у повному складі ансамбль народного танцю СРСР під художнім керівництвом І.Мойсеєва. Після виступів в частинах столичного гарнізону ансамбль планує виїхати у літні табори частин Київського особливого військового округу, де протягом місяця виступатиме перед бійцями та командирами з програмою танців народів 12 радянських республік.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 24 червня.