Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

Жовтень 1939

Москва. Директивою наркома оборони СРСР К.Ворошилова і наказом командувача Українським фронтом С.Тимошенко визначена наступна дислокація військ на західноукраїнських земліх: частини 5-ї армії І.Совєтнікова – район Влодавка – Устилуг – Сокаль – Кристинопіль – – Луцьк – Ковель; 6-а армія Ф.Голікова – Угнів – Любич – Синява – Перемишль – Львів – Кам’янка-Струмилова – Комарно; 12-а армія І.Тюлєнєва – Південна частина Львівщини із Самбором, Станіслав – Коломия – Заліщики – Тернопіль – Кути.
Литвин М.Р., Луцький О.І., Науменко К.Є. 1939. Західні землі України. – Львів, 1999. — С.92.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1939: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 227 с. - ISBN 966-02-3607-7