Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 липня 1940 (субота)

Ленінград. В архівах Всесоюзного географічного товариства науковими працівниками виявлено понад 20 цікавих рукописних праць про Бессарабію і Північну Буковину. В числі рукописів — праця, яка відноситься до 1847 року «Про простори і населення Бессарабії», а також «Аккерманські українці», «Опис міст Бессарабії і Сорокського повіту», «Фізикогеографічний опис Бессарабії». До праці Н.Нестеровського «Бессарабські русини» додана збірка пісень, прислів’їв, загадок тощо. Є також «Опис костюмів русинських мужиків», зроблений А.Вознесенським, збірка галицьких пісень з нотами тощо.
Вісті ВУЦВК. — 1940. — 7 липня.