Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 квітня 1941 (четвер)

Головне командування німецьких сухопутних військ (ОКГ) видало директиву про організацію і забезпечення охорони оперативного тилу армій. У документі наказувалося “придушувати в зародку активний чи пасивний опір цивільного населення найсуворішими заходами покарання… Ворожі радянському урядові, радянському ладові верстви населення слід використовувати в своїх інтересах, гарантуючи їм певні свободи і матеріальні блага…”.
Історія застерігає: Трофейні документи про злочини німецько-фашистських загарбників та їхніх пособників на тимчасово окупованій територ

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7