Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

14 квітня 1941 (понеділок)

Секретарю ЦК КП(б)У М.Хрущову була підготовлена доповідна записка НКДБ УРСР з пропозицією “розповсюдити закон про зрадників Батьківщини на учасників антирадянських організацій, що перебувають на нелегальному становищі у західних областях УРСР; в Чернівецькій та Ізмаїльській областях. Сім’ї нелегалів репресувати і виселяти у віддалені місця Радянського Союзу, майно конфісковувати ”.
1941 год: В 2-х кн. / Л.Е. Решин и др. (сост.) – (Россия. ХХ век. Документы) Кн. 2. — М., 1998. — С. 79-80.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7