Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 липня 1941 (вівторок)

Радянські війська залишили з боями обласний центр України м. Дрогобич; районні центри Бориня, Борислав, Мединичі Дрогобицької області; Буськ, Глиняни, Красне, Олесько, Перемишляни Львівської області; Дубровиця, Костопіль, Олександрія Ровненської області; Заболотів, Коломия, Косів, Кути, Ланчин, Надвірна, Отинія, Печеніжин, Рожнятів, Яблонів Станіславської області і Вишнівець Тернопільської області.
Німецько-фашистський окупаційний режим на Україні: Збірник документів і матеріалів. – К., 1963 – С. 369-442.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7