Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 грудня 1941 (вівторок)

Генерал-губернатор Г.Франк на засіданні свого уряду заявив, що “дистрикт Галичина є складовою частиною великого Німецького Рейху, а не якоїсь великої України навіть суто в духовному смислі”. Вирішення українського питання можна, за його словами, здійснити так само, як із поляками: “вони повинні бути в нашому розпорядженні як робоча сила”. Територія Генерального губернаторства мала зазнати повного онімечення.
Косик В. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. – Париж – Нью-Йорк – Львів. 1993. — С. 200.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1941-1943: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 533 с. ISBN 966-02-3607-7