Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

11 січня 1929 (п’ятниця)

Москва, м. ВУЦВК і РНК СРСР видали постанову “Про порядок покладання на наймачів зобов’язань щодо виплати робітникам і службовцям допомоги за тимчасовою недієздатністю, у разі народження дитини і на поховання”. Встановлювався порядок покладання на наймачів зобов’язань по вищезазначеним виплатам у тих місцевостях, де з технічних причин (незначна кількість робітників і службовців, розпорошення їх по значній території, відсутність зручних способів сполучення тощо) було неможливим обслуговування застрахованих органами соціального страхування.
Собрание законов и распоряжений рабоче-крестьянского правительства Союза советских социалистических республик. Отдел первый. – 1929. — № 5.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0