Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 січня 1929 (середа)

Харків, м. Центральне бюро НК РСІ задовольнило скаргу скрипаля Тулера, знятого з роботи Уманською окружною РСІ за виконання під час демонстрації картини “Лісовий шум” мелодії “Боже, Царя бережи”. ЦБ НКРСІ ухвалило обмежитись винесенням Тулеру публічної догани, натомість розпорядилося розшукати у Київській філії ВУФКУ винуватців надходження до Умані нот з царським гімном та притягти їх до відповідальності.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 17 січня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0