Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

5 квітня 1929 (п’ятниця)

Харків, м. НКВС України надіслав циркуляр окружним адміністративним відділам про документи, потрібні для закриття молитовних будинків. Затверджувався наступний перелік документів: у містах – витяг з протоколів загальних зібрань робітників фабрик і заводів, зібрань службовців і кустарів; у селах – витяг з протоколу загального зібрання виборців села; витяг з протоколу загального зібрання релігійної громади даної молитовні – як у селі, так і в місті; зібрані підписи за закриття молитовні; усі скарги релігійної громади з підписами проти закриття молитовні; витяг з протоколу засідання ОВК; доповідна записка окрадмінвідділів про попередньо проведену антирелігійну роботу та матеріальну можливість пристосування зачиненої молитовні для культосвітніх потреб.
Коммунистическая власть против религии Моисея. Документы 1920-1937 и 1945-1953 гг. Вып.2. —Винница, 2005. —С.117-119.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0