Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

вітень 1929

Москва, м. В Комуністичній академії відбулася ІІ Всесоюзна конференція марксо-ленінських науково-дослідних установ. Учасники підбили підсумки роботи науково-дослідних установ країни, обговорили питання, пов’язані з перспективами розвитку суспільних наук, заслухали доповіді: про роботу Інституту В.І.Леніна, Комуністичної академії, Ленінградського науково-дослідного інституту марксизму-ленінізму, Українського інституту марксизму-ленінізму і кафедр марксизма-ленінізма при Українській академії наук та ін.
Вестник Комакадемии. – 1929. —Кн.32. —С.198-250;50 лет советской исторической науки. Хроника научной жизни 1917-1967. —М., 1971. —С.130.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0