Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 червня 1929 (понеділок)

Харків, м. 10-15 червня відбулася Всеукраїнська конференція ЛКСМУ. Учасники заслухали доповіді ЦК КП(б)У, ЦК ЛКСМУ про чергові завдання союзу, про дитячий рух в Україні, перспективи участі комсомолу в реконструкції народного господарства, про підсумки соціалістичного змагання, про підсумки походу за врожай та ін. Делегати цілком і повністю схвалили політичну лінію ЦК ЛКСМУ, висловили готовність виступити “проти всяких вагань, правого ухилу та решток контрреволюційного троцькізму”.
Вісті ВУЦВК. – 1929. — 16 червня;Комуніст. – 1929. — 9 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0