Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 квітня 1928 (вівторок)

8-9 квітня відбулася Друга конференція Українських Націоналістів. Учасники – члени Проводу, місцевих організацій обговорили перспективи своєї діяльності. На основі рішень конференції Провід Українських націоналістів 10 квітня ухвалив відмежуватися від усіх діючих українських політичних партій, груп та не вступати з ними у співпрацю; скликати 1 вересня 1928 р. Конгрес Українських націоналістів.
Національні процеси в Україні. Історія і сучасність. Документи і матеріали. Довідник у двох частинах. Частина 2. — К., 1997. — С.170.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0