Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 квітня 1928 (п’ятниця)

Москва, м. Л.Каганович направив записку Й.Сталіну про слідство по „економічній контрреволюції у Донбасі”. Наголошувалося на „встановленні” розгалуженої мережі „контрреволюційної організації”, її організаційний зв’язок з польським і французьким посольствами у Москві, Польським генеральним консульством у Харкові, французьким військовим міністерством, бюро політичної поліції у Берліні, деякими урядовими колами у Німеччині. „Організація, – підсумовував Каганович, – активно готувалася до інтервенції і практично намічала зовсім реальні заходи для вибуху тилу зсередини”. Містилася пропозиція посилити роль ДПУ у крупних трестах.
Лубянка. Сталин и ВЧК – ГПУ – ОГПУ – НКВД. Январь 1922 – декабрь 1936. Москва, 2003. — С.156-15 8.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0