Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

1 травня 1928 (середа)

Добровеличковка, м. Первомайської окр. Проти ночі на 1 травня виявлені листівки: „Селяни, забираючи у вас лишки хліба, ви зостанетесь голодні. Так повстаньте озброєні проти влади, бо вона в руках у жидів”, „Шановні селяни, в цей день ми повинні стати на тім, щоб жодного жида на Україні не смерділо, ріжте, вбивайте, вішайте”, „Шановні українці, озброєно виступайте в цей день, не давайте сьогодні гулять жидам і комуністам на нашему голоді, на хлібі, який у вас, виступайте озброєно”.
«Совершенно секретно»: Лубянка – Сталину о положении в стране (1922–1934 гг.). – М., 2002. — Том 6. 1928 г. – С.300.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0