Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 вересня 1928 (вівторок)

Москва, м. Політуправління РСЧА поінформувало вище партійне керівництво про настрої військовослужбовців у зв’язку із заходами на селі. Констатувалося зменшення припливу гостро негативних за змістом листів до казарми з села; позитивну реакцію червоноармійців на рішення липневого пленуму ЦК ВКП(б) не допускати надалі надзвичайних заходів при проведенні хлібозаготівель; неоднозначне ставлення військовослужбовців до ідеї організації колгоспів.
Трагедия советской деревни. Коллективизация и раскулачивание. Документы и материалы в 5 томах. 1927-1932. Том 2. Май 1927 – 1929. — М., 1999. — С.373-378.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1928-1929: Довід. вид / Упоряд. Л.В. Гриневич, В.І. Прилуцький. - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 216 с. - ISBN 966-02-3958-0