Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

6 лютого 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про чистку вишів. Головпрофосу доручалося розглядати скарги, направлені вищими партійними та професійними організаціями або вищими державними установами щодо наслідків соціально-академічної перевірки вишів. Місцевим компартійним та професійним організаціям, а також комнезамам пропонувалося розпочати підготовку до висування „найкраще підготовлених та цінних кадрів” до вишів, а Наркомосу УСРР – проводити перевірку придатності висунутих кандидатів до вишів, з точки зору виробничого завдання цих закладів. ВУРПС та Головпрофосу ставилося за обов’язок перевірити стан усіх студентських організацій, окрім партійних, скоротивши їхнє число та спростивши структуру. Крім того, визнавалося за доцільне видати постанову про роль і завдання студентських партійних організацій у вишах та їх взаємини з органами управління вишів, безпартійним студентством та професурою, а також про виконання студентами-комуністами партійно-громадських та академічних зобов’язань. Зважаючи на те, що проведення чистки зумовлювалося виключними умовами (перевантаженістю та ін.), надалі було ухвалено замінити чистки системою відбору.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 12 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7