Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 березня 1925 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про заробітну плату та продуктивність праці. Визначено шляхи підвищення продуктивності праці – її раціоналізацію, механізацію виробництва, покращання організації господарства та підготовку кадрів кваліфікованих робітників. Зауважено на необхідності своєчасної виплати зарплати та вирівнювання її розмірів у різних галузях виробництва шляхом підвищення по окремих трестах. Вказано на недопустимість зростання собівартості продукції, перегляду норми виробітку та розцінок до закінчення терміну дії колективних угод, а також на негативні наслідки скорочення штатів найманих працівників внаслідок підвищення продуктивності праці на промислових підприємствах. Визначено заходи раціоналізації виробництва шляхом поширення та вдосконалення досвіду організації виробничих комісій (завдяки спрямуванню їх діяльності на розробку реальних завдань, матеріального заохочення раціоналізаторів та ін.) й залучення до справи раціоналізації інженерно-технічних працівників (шляхом матеріального стимулювання їхньої праці та використання інженерно-технічних секцій профспілок).
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 46-47 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7