Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 квітня 1925 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про наслідки податкової роботи в УСРР в 1923/24 р. Ухвалено скоротити кількість податків на наступний рік. Заборонено примусово поширювати серед населення платні емблеми для їх встановлення, а також проводити інші збори й обов’язкову підписку на твори друку. Ухвалено створити комісію для розробки питання про комунальні тарифи та місцеві збори на сільське населення. Визнано доцільним проводити таку податкову політику, яка сприяла б накопиченню коштів підприємств для розвитку виробництва. Запропоновано скоротити прямі податки на село, що перевищували довоєнний рівень. Ухвалено закласти засади прогресивного оподаткування, створюючи режим сприяння для платників лісостепу. Зауважено на можливості посилення непрямого оподаткування шляхом обкладання предметів повсякденного користування; гасу, солі та сірників. Визнано доцільним ввести оподаткування будівель робітників та службовців. Рекомендовано звільнити кустарів, що працювали за патентами І-го розряду, без застосування найманої праці, від сплати зрівняльного та прибуткового податків, залишаючи для них лише патентний збір на користь місцевого бюджету.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 58, арк. 50-51.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7