Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 квітня 1925 (середа)

С. Середня Раївка Катеринославської губернії. Виїзна сесії губернського трибуналу розглянула справу голови волосного виконкому та 4 селян, звинувачених у самосуді над „відьмою”, яка нібито псувала худобу, а також у інших злочинах, пов’язаних з перевищенням службових повноважень. Голову виконкому було засуджено до 3 років ув’язнення з суворою ізоляцією, а його поплічників – до 2,5 років.
Коммунист, Харьков, 1925, 15 апреля.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7