Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 травня 1925 (неділя)

Харків. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “Про затвердження персонального складу ВУЦВК і РНК УСРР”. Членами президії ВУЦВК було обрано Г. Петровського (головою). П. Буценка (секретарем), М. Владимирського, Ф. Угарова, В. Затонського, Д. Лебедя, І. Булата, В. Полякова, О. Шумського, О. Шліхтера, І. Мусульбаса, І. Гавриліна, Я. Савцова, Л. Якуба, Пучко. Кандидатами в члени – М. Лобанова, Ф. Корнюшина, Я. Дудника, С. Кузнецова, К. Сухомліна. Головою РНК УСРР було обрано В. Чубаря.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 49-50, Ст. 314.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7