Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

10 травня 1925 (неділя)

Харків. ІХ Всеукраїнський з’їзд рад прийняв постанову “По доповіді НК РСІ”. Накреслено заходи поліпшення роботи державного апарату шляхом залучення робітників та трудящих селян до роботи ревізійних комісій; розширення діяльності системи скарг й, зокрема, роботи Бюро скарг НК РСІ; наближення юридичної допомоги до села; зміцнення ролі сількорів; покращення структури державного апарату, боротьби з надлишками в його робот; скасування паралелізму в діяльності різних главків; вдосконалення діловодства. Визначено завдання діяльності органів РСІ: сприяння розвитку виробничих сил; посиленню ролі виробничих нарад в справі раціоналізації виробництва; зниженню накладних витрат та покращанню роботи торгового апарату; здійсненню національної політики; “оживленню” роботи низового радянського апарату; формуванню місцевих бюджетів; висуванню робітників і селян до роботи в органах РСІ та їх підготовка через інститут стажерів.
ЗУ України, 1925, Від. 1, № 49-50, Ст. 308.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7