Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 травня 1925 (неділя)

Київ. Відбувся губернський з їзд церковних братств під назвою „Діяльно християнська церква”, що об’єднували частину церковних приходів УСРР. Делегати з’їзду надіслали до РНК УСРР телеграму, в якій визнали „радянську владу дійсно народною владою, якій не за страх, а за совість, має підпорядковуватися кожен віруючий християнин”.
Коммунист, Харьков, 1925, 17 мая.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7