Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

30 червня 1925 (вівторок)

Повідомлялося про пом’якшення вироку, засудженим на судовому процесі про економічний шпіонаж на Дніпровському металургійному заводі у Катеринославі. Шихову, Храповницькому та Простакову вищу міру покарання було замінено 10 роками ув’язнення в будинку примусових робіт без суворої ізоляції, а іншим п’яти засудженим – меншими строками ув’язнення також без суворої ізоляції. Всі звинувачені на три роки уражалися в правах після відбуття строку ув’язнення.
Пролетарий, Харьков, 1925, 28 июня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1925: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2006. - 312 с. - ISBN 966-02-3607-7