Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15–18 січня 1919 (середа–субота)

Київ. ІІ з’їзд Всеукраїнської учительської спілки. Було підведено підсумки дворічного існування спілки (1917–1918): організація нараховувала 104 філії, до неї входило 20 495 членів. З’їзд розглянув питання розвитку освіти в УНР: ухвалив ввести загальнонародне, обов’язкове і безплатне 7–річне навчання для дітей 7–14 років; надати широку можливість вступу до вищої школи; утворити мережу шкіл для дорослих.
Робітнича газета. — 1919. — 17 січня; Нова Рада. — 1919. — 1 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7