Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 січня 1919 (п’ятниця)

Київ. Затвердження Директорією закону про утворення Головної книжкової палати. Завданнями книжкової палати були відстеження усієї друкованої продукції, її наукове опрацювання та систематизація по галузях наук. Установа мала складатися з трьох відділів: реєстрації та “Книжної літописі”; Українського бібліографічного інституту та Книжкового фонду. Директором Головної книжкової палати було призначено відомого діяча бібліотечного руху Ю.Іванова-Меженка.
ІР НБУВ. Ф.48. — Спр.1. — Арк.1–2.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7