Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 січня 1919 (неділя)

Оголошення на Трудовому Конгресі декларації фракції УПСР, яка констатувала: Директорія не є виразником волі усього трудового народу України, тому має поступитися владою радам селянських, робітничих і вояцьких депутатів; верховною владою має стати Всеукраїнський конгрес трудового народу, обраний на основі рівного безпосереднього виборчого права; треба негайно порозумітися з Українською радянською республікою та припинити братовбивчу війну.
Боротьба. — 1919. — 8 лютого.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7