Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 лютого 1919 (неділя)

Вінниця. ЦК УСДРП ухвалив рішення відкликати з уряду і Директорії своїх представників. В.Винниченко пішов з посади голови Директорії, С.Петлюра залишився у її складі, але вийшов з лав УСДРП. Аналогічне рішення згодом ухвалив ЦК УПСР (центральної течії), після чого Ф.Швець також вийшов з партії. Функції голови Директорії перейшли до її членів, які виконували їх по черзі.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 96–97.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7