Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 березня 1919 (п’ятниця)

Вінниця. Нарада українських соціалістів за участю С.Вікула, І.Мазепи, П.Феденка (УСДРП) та Д.Одрини, Н.Петренка, А.Степаненка (УПСР). З огляду на критичний стан окупаційних військ Антанти на півдні, учасники наради висловились за припинення переговорів з французьким командуванням. Єдиним виходом вони вважали орієнтацію на власні сили.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 103–104.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7