Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 березня 1919 (неділя)

Проскурів. Затвердження Директорією УНР закону про хлібну повинність, який перекладав головну частку її виконання на заможне селянство. Господарства розміром до 2 дес. звільнялися від неї; для господарств розміром у 3–30 дес. повинність була незначною. Починаючи з 30 дес. господарства мали виконувати максимальний обсяг повинності.
Вістник державних законів УНР. — Вип. 19. — 1919. — 26 червня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7