Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

21 березня 1919 (п’ятниця)

Вапнярка. “Заколот отамана Волоха” — виступ командування Запорізького корпусу проти Директорії. Отамани О.Волох, О.Данченко, Б.Поджій, М.Волощенко видали універсал, де заявили про перехід на платформу радянської влади і утворили комітет Південно–Західного фронту. 28–29 березня комітет телеграфно звертався до Х.Раковського та В.Антонова–Овсієнка, але досягти порозуміння з радянським керівництвом не зміг. Українське військо втратило боєздатність і відступило з Вапнярки.
Мазепа І. Україна в огні й бурі революції . — С. 130; Боротьба. — 1919. — 2 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7