Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 березня 1919 (вівторок)

Варшава. За сприяння Антанти Польщі вдалося укласти угоду з Австрією і Чехо-Словаччиною про транзит через їх території військових транспортів з Франції та Італії. До армії Галлера ще в лютому зголосилися 17 тис. бранців з італійських таборів, 4 тис. емігрантів з Франції, 10 тис. з Англії, 2 тис. із США. За два місяці їх кількість зросла до 91 тис. солдатів і 857 офіцерів..
Литвин М.Р. Українсько-польська війна.1918-1919 рр. — С. 341

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7