Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 березня 1919 (середа)

Київ. Газетне повідомлення про завершення ІІ з’їзду Української партії лівих соціалістів–революціонерів (УПЛСР), на якому відбувся розкол партії. Менша частина, лояльна до більшовиків, створила УПЛСР (борбистів). Більшість членів (т.зв. активісти) виступила за непримиренну боротьбу з комуністами, залишила з’їзд і перейшла до підпілля.
Боротьба. — 1919. — 26 березня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7