Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 квітня 1919 (середа)

Харків. З’їзд політпрацівників Червоної армії в Україні, на якому були присутні 79 делегатів, з них 55 комуністів, 18 співчуваючих. З’їзд накреслив заходи щодо поліпшення політичної роботи у військах і розробив чіткі інструкції з ряду питань. В основу інструкцій було покладено досвід будівництва збройних сил РСФРР.
Известия ВУЦИК. — 1919. — 24 апреля; Історія Української РСР. — Т. 5. — С. 395–396.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7