Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

2 травня 1919 (п’ятниця)

Київ. Керуючий справами наркомату закордонних справ (НЗС) УСРР за дорученням наркому запросив представників консульського корпусу, щоби довідатись, чи отримали вони відповіді своїх урядів про визнання УСРР. Нідерланди та Італіявідмовилися визнатиУСРР. Речник НЗС оголосив, що за винятком офіційно акредитованих консулів всі інші повинні у 8–денний термін залишити територію радянської України.
Боротьба. — 1919. — 4 травня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7