Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

23 квітня 1919 (середа)

Здолбунів. Головний отаман С.Петлюра видав наказ про формування військових частин з українців-військовополонених, що перебували в Німеччині та Австрії. Справу було доручено послам УНР у цих країнах М.Поршу та В.Липинському. Вона ускладнювалась позицією Франції, яка підтримувала Білий рух у Росії, заборонила Німеччині відпускати військовополонених.
Робітнича газета. — 1919. — 25 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7