Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

8 червня 1919 (неділя)

Київ. Публікація декрету РНК УСРР про лікувальні місцевості державного значення в УСРР. В якості лікувальних місцевостей та курортів були визначені: Слов’янські мінеральні води (Харківська губ.), Сакські і Черкаські мінеральні грязі (Таврійська губ.), Майнакське грязелікувальне озеро (Таврійська губ.), Одеські лимани, Миргородські джерела (Полтавська губ.).
Известия ВУЦИК. — 1919. — 8 июня.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7