Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

26 листопада 1919 (середа)

Старокостянтинів, Волинська губ. Військова нарада за участю головного отамана С.Петлюри, отаманів М.Юнакова, В.Тютюнника, командування Січових стрільців, а також членів уряду. Зі звинуваченням влади та головного отамана у поразках виступив О.Волох, який заявив, що єдиним порятунком є визнання радянської системи і союз з більшовиками.
Доценко О. Літопис української революції. — Т. ІІ. — Кн. 4. — С. 335-336.

Опубліковано у виданні: Україна: хроніка ХХ століття. Рік 1919: Довід. вид. . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 236 с. - ISBN 966-02-3607-7