Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

16 січня 1922 (понеділок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У постановило ліквідувати Б.Б. і Б. (тлумачення абревіатури не встановлено, орган – який фінансував комуністичний рух в Бессарабії – Авт.). Відповідно з цим рішенням секретаріату ЦК КП(б)У доручалося розв’язати питання про передання технічного апарату Б.Б. і Б. Комінтерну та про скликання конференції з представників Бессарабських комуністів, які знаходилися як на території України, так і в самій Бессарабії. Також рекомендувалося продовжувати допомагати Румунській компартії в постачанні літературою з коштів Закордоту (Закордонного відділу ЦК КП(б)У).
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 9.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7