Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

20 січня 1922 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про з’їзд профспілок. Усім членам ЦК пропонувалося брати участь у дискусії про профспілки на фракції з’їзду. Секретаріату доручалося призначити комісію в складі Г. Петровського, Д. Мануїльського, А. Іванова та Гольцмана для найближчої участі в роботі з’їзду. Харківському губкому рекомендувалося провести на з’їзд профспілок прихильників тез ЦК РКП(б) про профспілки, а іншим губкомам партії також звернути серйозну увагу на роботу фракцій профспілок та взяти на себе керівництво ними. Семенова-Булкіна з партії було вирішено виключити, а Бельдєєву винести сувору догану за порушення партійної дисципліни.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 11 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7