Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

24 січня 1922 (вівторок)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про формування Південбюро ВЦРПС. До відома приймалася постанова Президії ВЦРПС, підтверджена ЦК РКП(б), про призначення Ясена головою Південбюро ВЦРПС. Пропонувалося затвердити наступний список членів Південбюро ВЦРПС: К. Ясон (голова), Луговий (від цукровиків), Амосов (від залізничників), Лобов (від металістів), Кедер (від Всеробітземліса), В. Чубар, Ф. Угаров, Ф. Конюшин, Позанський (як уповноважених Наркомпраці РСФРР), І. Булат (тимчасово) та кандидатів: Доброхотов, О. Медвєдєв, Петинський, В. Єрмощенко, за вибором фракції”
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 18 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7