Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 лютого 1922 (п’ятниця)

Тарново, Польща. Рада Республіки прийняла “Універсал Ради Республіки до українського народу”, який визначив програму дій української еміграції та плани повернення на батьківщину навесні і влітку 1921 р.
Трощинський В. П. Міжвоєнна еміграція в Європі як історичне і соціально-політичне явище. – Київ, 1994. – С. 63 – 64.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7