Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 лютого (27 січня) 1915 (вівторок)

Російський імператор Микола ІІ під час одноденного візиту до Києва прийняв депутації на вокзалі, відвідав Софійський собор і Покровський жіночий монастир, згодом – Дворянське депутатське зібрання та Перше київське військове училище, до від’їзду ще побував у воєнному госпіталі, Києво-Печерській лаврі та на пункті харчування станції “Київ перший товарний”.
Киевская мысль. – 1915. – 28 января. – С. 1–2.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7