Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

15 квітня 1915 (четвер)

Президент Головної Української Ради д-р К.Левицький та голова Союзу українських послів з Буковини М.Василько були прийняті в українських національних справах головнокомандувачем австро-угорської армії архикнязем Фрідріхом та спадкоємцем престолу архикнязем Карлом Францом Йосифом, які висловили свою симпатію до української нації.
Діло. – 1915. – 17 квітня. – Ч. 15. – С. 6.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Роки 1911 - 1916: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2007. - 147 с. - ISBN 966-02-3607-7