Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

3 березня 1922 (п’ятниця)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло клопотання Центрального робітничого кооперативного комітету (Церобкоопу) про повернення йому хліба, заготовленого через губернські кооперативні спілки в порядку товарообміну та реквізованого Наркомпродом через невиконання Вукоопспілкою (ВУКСом) угоди, укладеної нею з Наркомпродом. Зважаючи на факт невиконання угоди між Вукоопспілкою та Наркомпродом, з одного боку та робітничими організаціями та губернським кооперативними спілками, – з іншого, визначалося, що недобір хліба мав бути розподіленим пропорційно товарному покриттю, недоданому кооперацією Наркомпрду та Церобкоопу, з тим, щоб робітничі організації отримали не менше 50 %хліба, заготованого ВУКСом і губспіками.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 43 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7