Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

17 березня 1922 (п’ятниця)

Кременчук. Голова губвиконкому звернувся з клопотанням до ВУЦВК про оголошення Новостародубської, Звенігородської, Аджарської і Верблюжської волостей Олександрійського повіту голодуючими, а також про позбавлення їх обов’язку виконання недоїмок продподатку 1922 р. та зарахування цих недоїмок на наступний рік.
Голод 1921-1923 рр. в України: Зб. документів і матеріалів. – Київ, 1993, С. 105-106.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7