Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

25 березня 1922 (субота)

Харків. Політбюро ЦК КП(б)У розглянуло питання про тимчасове припинення каральних операцій органів ЧК на Правобережжі. Зважаючи на те, що Правобережжя залишалося регіоном, що загрожував повстанським селянським рухом, за ЧК зберігалося право застосування вищої міри покарання щодо учасників антирадянських селянських виступів. Для розгляду справ, пов’язаних з такими виступами, планувалося створити надзвичайні судові трійки в складі голови губвиконкому, секретаря губкому та голови губернські ЧК, яким надавалося право винесення вироків аж до вищої міри покарання. Такі вироки вступали в силу за умовою одноголосного рішення трійки. За дозволом на застосування означеного порядку розгляду вказаних судових справ пропонувалося звернутися до ЦК РКП(б). В окремих випадках, за постановою президії ВУЦВК, такий само порядок судочинства дозволялося застосовувати й іншим губерніям України. Справи, що не потребували швидкого вирішення, належало передавати на розгляд трибуналів.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 6, спр. 29, арк. 59.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7