Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

28 березня 1922 (вівторок)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У ухвалило проект угоди Київського губвиконкому з німецькими підприємствами про відбудову київської міської електричної станції. З метою більш активного залучення іноземного капіталу було вирішено ввести до складу правління спільного акціонерного товариства одного представника німецької фірми з правом вирішального голосу, зважаючи на те, що більшість місць залишалася за представниками УСРР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 45 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7