Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

7 квітня 1922 (п’ятниця)

Харків. Оргбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про допомогу свердловцям (слухачам комуністичного університету ім. Свердлова у Москві. - Авт.). Визнано необхідним щомісячно надсилати продовольство свердловцям, відрядженим до університету від України. Ухвалено звернутися до ЦК РКП(б) з клопотанням про прирівняння свердловців до робітфаківців стосовно наданння стипендій. М. Фрунзе доручалося в радянському порядку поставити в РНК УСРР питання про затвердження стипендій для студентів Свердловського університету. Губкомам пропонувалося при розподілі допомоги видавати таку й непрацездатним членам родин свердловців, що знаходилися на їхньому утриманні. Агітпропу та Головполітосвіті рекомендувалося регулярно постачати свердловців літературою, що видавалася в УСРР.
ЦДАГО України, ф. 1, оп. 7, спр. 17, арк. 49 зв.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7