Народність, така велика, така багата змістом та життєвими силами, не знищеними століттями насильницького гноблення, не може бути доведена до небуття гнітом і заборонами.

Усі ці утиски можуть лише затримати її розвиток, але не більше, і, кінець кінцем, вона не може не взяти свого.

Факти останнього часу утверджують у непорушному переконанні, що широкий і всебічний розвиток української народності — лише питання часу, мабуть — дуже недалекого часу.

(Михайло Грушевський, Нариси історії українського народу, 1904/2013)

ІСТОРИКИ І ВІЙНА

9 квітня 1922 (неділя)

Харків. Комісія допомоги голодуючим при ВУЦВК вирішила надати з 1 млн. золотих руб., отриманих за рахунок реалізації церковних цінностей, 100 тис. руб. для допомоги голодуючим у Криму і стільки ж – для закупівлі насіння на Ставропіллі для голодуючих УСРР. Вінокурову, А. Халатову і Ейдуку й представникам Наркомзовнішторгу доручено протягом 48 годин скласти план реалізації решти 800 тис. золотих рублів. Порушено клопотання перед ВУЦВК про асигнування додатково 5 млн. руб. золотом за рахунок реалізації церковних цінностей для закупівлі зерна.
Вісті ВУЦВК, Харків. 1922, 9 квітня.

Опубліковано у виданні: Україна: Хроніка ХХ століття. Рік 1922: Довід. вид . - К.: Ін-т історії України НАН України, 2005. - 335 с. ISBN 966-02-3607-7